Карта. Координати: 49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д

Село (близько 760 жителів) у Волочиському районі. 

Десь поблизу народжується Південний Буг. Йому ще вдасться стати великою річкою, але поки на мегаломанські епітети Буг не тягне. Так, тече і тече, ще й болота якісь навколо. Купіль купається в річці і ставку вже не одне століття. І кар'єра в поселення традиційна: було колись село. розквітло до містечка - зів'яло в радянську епоху знову до села. Може, ще колись зацвіте?

1573 рік - перша згадка (як власність князів Збаразьких, після вигасення роду - Купіль у Вишнівецьких), кінець XVIII ст. - міський статус, потім маєтки, каштани, ринкова площа, єврейська громада, кілька цвинтарів - в кожної конфесії свій...В 1750 році власницею Купелю стала Катаржина (Катерина) Мнішек. Невдовзі Мнішеки вирішили позбавитися деяких задалеко від Вишнівця розташованих маєтків - так в 1778 р. поселення дісталося копайгородському старості Томашу Вислоцькому з Кульчиць (гербу Сас). Томаш Висоцький був гарним ґаздою. Після його смерті в 1782 р. його син Северин мав чималий маєток: Купіль, Володарка, Гайворон, Петрашівка та інші села. Йому б до того ще й батькові навики - але не судилося: чимала фортуна танула в руках Северина Вислоцького. Ще до 1787 р. Купіль відкупив у нього ще один колекціонер маєтків, Ігнацій Понятовський. Пізніше Купіль успадкував його старший син, полковник Юзеф Понятовський. А вже його син. наймолодший з п'яти - Даріуш, на початку ХІХ ст. продав Купіль Лаурі Верига-Даровській (1794-1864). У 1853 р. частину Купелі придбав майор уланів Вінценті Хилинський (Chylinski) - і далі маєтність належала цьому роду.

З кінця XVIII ст. власники купелі мешкали у мурованому класицистичному палацику, невідомо коли зведеному. До його лівої частини була прибудована неоготична веранда, розібрана пізніше. Кімнати мали анфіладне планування, в центрі садового фасаду був великий квадратний салон з прикрашеною ліпленням стелею. Обігрівався салон п'єцем та каміном. Підлога була з різнокольорового паркету. У великому салоні висів гігансткий портрет Ольги з Хилинських Висоцької авторства Казимира Мордашевича. Поруч з салоном знаходились їдальня, малий салон та кабінет. Умеблювання кімнат було в стилі Людовіка Філіпа.

Навколо садиби шумів парк. який спускався до ставу. А за ставом шуміло містечко - з базарами, Успенським костелом, зведеним чи то в 1778 р. Томашем Віслоцьким, чи то в 1847 р. Анною Понятовською. Костел от зберігся і перетворений на московську церкву. А на польському цвинтарі розвалюється усипальня Хилинських. На базарній площі Купелі торговиці шуміли аж до пізньо-радянської доби. А від панського парку лишилося тільки кілька старих дерев.