Координати:  49°24′33″ пн. ш. 26°18′20″ сх. д.

Карта

Понад 400 жителів. Відоме з XVII ст. 

Мабуть, вже в червні я визначилася з "Розчаруванням-2012": це власне що Ріпна, хоча це село на Волочищині ні в чому не завинило переді мною. 

Як всі хворобливо-емоційні люди, я занадто обережно реагую, коли мене пізнають на вулиці - тим більш незнайомі люди. Тому коли 18 червня до мене звернувся на ім'я якийсь чоловік, я першою справою зробила кілька кроків назад. Мало що він задумав. 

Він задумав прекрасне - він читав мої статті про понівечені часом панські маєтки Хмельниччини. Більше того, він хоче розказати мені ще про два, невідомих. Про Тарноруду (котра вже давно не невідома) і про ще один. Ріпна, правда? Там же дерев'яна церква є, я все одно туди збиралася, дякую. І що, справді там є палац? Незнайомець стверджував, що не просто палац, а в кілька разів класніший за маєток в Тарноруді. 

З 18 по 26 червня я марила Ріпною, продумувала плани добирання, тішилася майбутній красі. 26 червня о 9-30 ранку я зійшла в Соломні з бусу - і відправилася до мрії останнього тижня. Я вже була в курсі, що в палаці  лікарня. Була швидше за все - в усіляких офіційних джерелах згадувався останніми роками лише ФАП, але ж він напевно в приміщенні колишньої лікарні, ще більш колишньої школи і ще ще більш колишнього палацу?

В Ріпній той палац ще знайди. Спочатку ферми десь ліворуч, далі почнеться власне село: пам'ятник, бар "Роксолана", криниця. От біля криниці звертаємо, далі прямо - повз хати, повз став, повз корів. Серед хат за ставом - дві відверто старі господарські споруди з цегли. Решки колишнього панського фільварку. Далі непоказна сучасна брама - і алея високих старих ялинок. А далі - воно, розчарування року. ФАП буде в скромній будівлі поруч, а сам палац - руїна, причому вже давно. 

Тепер вижимка з історії. В 1635 р. в Ріпній налічувалося 20 дворів - і вже була якась церква. За одним з переказів, прото-Ріпна існувала за півтора км на південний схід від сучасного села. Те поселенян мешканці покинули - через епідемію. Першопоселенцем був начебто якийсь Ріпняківський (?) - звідси й назва села. 

У XVIII ст. в Ріпній створено фільварок. Сам поміщик проживав в Соломні (маєток не зберігся). Останнім власником ключа був Богдан Залецький (може, селяни плутають з Залевськими?). В 1892 р. Залецький продав маєток якомусь Шульцу. Шульц будує на початку ХХ століття двір, церкву і корчму в Федірках (в дворі в радянський час була школа, споруду зруйнували повністю в 1991 р.). В 1905-1908 рр. Шульц будується і в Ріпній - облаштовує собі гніздечко. Добудувався: під час революційних колотнеч трьох синів Шульца вбили в Тарноруді. Нещасний пан емігрував до Польщі - скільки звідси до Збруча...

В радянський час в садибі чого лише не було: школа проста, школа механізаторів, дитячий будинок, психо-неврологічний інтернат, лікарня. Зараз вже не знаю, чи є шанси в споруди на життя: всередині там жах.

Церква св. Козьми і Даміана в Ріпній зведена з ініціативи молодого священика Аполлінарія Разумовського в 1893 р. В радянський час не діяла, повернули громаді храм у 1995 р.