Костел св. Антонія Падуанського в Старій Котельні, 6 травня 2007 р.

Карта.

Зараз це заштатне село на р. Гуйва Андрушівського району Житомирщини (1 300 жителів), а ось в ХІІ ст. (1138 р. - перша згадка) це було давньослов'янське місто Котельниця.

	Костел св. Антонія

Велика подяка Сергію Соболевському за те, що привіз мене в це місце!

Колись давно жив в Котельні Антоній Прушинський (Antoni Pruszyński). І вирішив він зафундувати в родинному гнізді храм. І зробив це! А назвав його на честь свого тезки, Антонія Падуанського.

І не дарма це зробив. Парафіян в Котельні було чимало: так, станом на 1911 р. їх нараховувалося 3092 чоловіки, в 1918 р. - 3179 віруючих. Ого! Парафія діяла аж до Другої світової (тоді тут служив ксьондз Роман Янковський). А що ж зараз?

З усіх пізньобарокових костелів, яких чимало залишилося на Житомирщині, цей мені сподобався найбільше. По-перше, в мальовничому місці розташований: на старому слов'янському городищі, на горбку. Позаду храму розташований не лише дерев'яний туалет-будка, а й старі вали літописного міста.

По-друге, хоча сяка-така громада римо-католиків в селі є і взялася опікуватися храмом (он вже нові двері і вікна поставили), храм все ще виглядає руїною - а тому має притаманний лише руїнам незбагненний шарм. Так було колись, коли ти отримувала бажаний новий альбом улюбленої групи, записаний на стару касету "Свема": глухе звучання в антуражі уяви набувало нових рис, і здавалося, що вершина музичного митсецтва - ось вона. Коли той самий запис ти чула на гарному носії, шарм і таємниця кудись пропадали. Так і тут  - поштукатурять невдовзі храм, і прощавайте, фотогенічність і автентичність... 

Отже, біля засипаного оборонного рову старого замчища стоїть бароковий храм (1786). Як і більшість житомирських костелів, перед нами вибудована з цегли тринавна чотирьохстовпна базиліка з п'ятикутним пресбітерієм і прямокутними закристіями. В інттер'єрах начебто збереглися гвинтові дубові сходи, що ведуть на хори - не бачила, храм був зачиненим. Центральна нава перекрита напівциркульними склепіннями з розпалубками, бічні нави - хрестовими склепіннями.

Фасад храму прикрашають здвоєнні пілястри іонічного ордеру з гірляндами. Виходячи з того, що за костелом валяється розбита скульптура мадонни, можна припустити, що вона або стояла на храмі, або була розміщена на стовпі поруч зі святинею. На даний момент головною прикрасою косттелу є пам'ятна дошка з латинським написом над головним входом до храму.

На північний схід від пам'ятки розташована вибудована з цегли дзвіниця.

З валів за костелом відкривається панорама села, де чудово видно дерев'яну блакитну  Покровську церкву (ХІХ ст.). Симпатична, хоча й типова для Волині споруда.

	Ще ілюстрації:

Дошка на фасаді костелу. Вид на храм з засипаного рову. Ну і просто - вид на храм.

Панорама села з Покровською церквою.