Головна оригінальність собору - в його плануванні (правильний шестикутник, не дуже поширений варіант наприкінці XVII століття - а вежі-дзвіниці висунуті наперед, щоб краще підкреслити велич куполу).
Найціннішим в мистецькому плані елементом костелу є цикл фресок, виконаних ще одним італійцем - Мікельанджело Паллоні (монашки-екскурсоводші називають художника лише по імені, через що серед туристів починається помітна ажитація - ах, ТОЙ САМИЙ Мікельанджело! Не той самий, звісно - лише тезка :о).
На фресках - сюжети, присвячені контрреформації, марійний цикл, зіслання святого духа. Є й оригінальні елементи: фігури отців церкви, сюжети з історії ордену камедільців. Бічні каплиці костелу були присвячені св. Бруно Боніфацію (патрону Литви), св. Христофору (одному з патронів фундатора), св. Марій Магдалені дель Пацці (Паці вважали, що походять з древньоіталійського роду - і цю святу записали у свої родички), св. Ромуальду (покровителю камедулів). Загалом обитель часто називали Mons Pacis - гра слів, і "гора спокою", і алюзія до прізвища фундатора.
В 1832 році, після польського повстання, монастир був закритий російською владою (ця частина Литви тоді була під Романовими). Пізніше храм було "конвертовано" в православну церкву, для чого знищено бічні вівтарі і перемальовано частину фресок. В її крипті у 1870 році було поховано автора віршів до імперського гімну "Боже, царя храни" Олексія Львова. В 1915 році православних монахів з Пажайлісу евакуювали (йшла ж війна).
Католикам повернули монастир в 1920 році. Позаду була перша світова і російська революція, тому що дивуватися тому, що комплекс стояв в руїнах. Відроджувати обитель взялися сестри з литовського монастиря св. Казиміра.
Після Другої світової війни радянська влада перетворила монастир Пажайсліс в архів, психіатрічну лікарню (звична доля пам'яток, як бачимо, мало відрізнялася що в Україні, що в Литві - наш Підкамінь теж до цього часу частково під психлікарнею). В пізньо-радянські часи доля над монастирем зжалилася - тут розмістили художню галерею. Віруючим повернули обитель в 1990 році.
Зараз монастир - знову обитель для монашок, а ще - екскурсійний об'єкт та місце проведення відомого міжнародного музичного фестивалю, який відбувається щороку - починаючи з 1996 року. Пажайліський музичний фестиваль триває всі три літні місяці - за цей час в середньому дається близько 30 різних концертів. Фестиваль відвідували такі світові зірки класичної музики, як Ієгуді Менухін. До речі, на деякі з заходів вхід абсолютно безкоштовний - а на деякі ціни варіюються від 6 до 10 литів.
Всім гостям монастиря дуже б і дуже радила відвідати монастирський музей - він облаштований на кошти Євросоюзу і вражає продуманістю простору, стендів та експозиції.
