Костел у Заболотові зараз.

Блека-баскетболіст.

	Несподіванні знахідки серед старих польських листівок.

Зоболотів час від часу виникає на моєму шляху. Як правило - глибоким вечором. Як правило - на шляху додому. Heimweg ist immer kurtz. Так вважають німці. Можливо, але моє бажання інше: іхати і їхати у темряву, на схід, у Чернівці, у рідний спокійний Кам'янець, залишаючи позаду майже європейський лиск Франківська і Коломиї, їхати цією багатою трасою, з ресторанами, заправками, вогниками та несправжніми яскравими гномами у справжній густій траві, до Cнятина з розкішним, наелектризованим фалосом височезної ратуші, до Лужан з давньою церквою та маленьким миленьким костелом, і так - вічно, і так - без кінця...

Не виходить вічно. Дома вже чекає звична та зручна спальня, а в голові все ще крутяться побачені дорогою образи. І заболотівський костел - один із них.

Ах як мало я знаю про це місто-село на пів-шляху між целанівськими Чернівцями та захер-мазохівською Коломиєю. Майже і нічого не знаю. Все, що знаю - у абзаці нижче. Все, про що хочу дізнатися - у абзацах ще нижче. Поділитесь знаннями?

Велике одноповерхове селище, колись навіть - райцентр, з привабливим костелом в двоповерховому центрі, з башточками на фасаді, біля якого - баскетбольний щит з написом NBA. Так як в Заболотові є згромадження сестер феліціянок, логічно припустити, що в корзину м'яча після служб посилають саме вони. І то добре: спорт - штука корисна і потрібна.

Якщо вірити сайту української римо-католицької церкви (а причин йому не вірити немає жодних), костел діючий. Шкода, всередині так і не бувала ні разу. І то: хто ж буде там чекати на мене, коли у Заболотові я десь близько 23-00 у неділю?

Перша згадка про поселення - від 1579 року. Топоніміка назви, думаю, значно прозоріша за місцеві болота, за якими і розкинулось колись містечко. Звідси логічно починати свій шлях на Косів з його відомими суботніми базарами художніх виробів. В такому разі зможете помилуватись з вікон авто костелом не лише ан фас, а й у профіль, з містка через невеликий потічок, через який і біжить косівська траса. В селищі є обеліск на місці розстрілу польською поліцією першотравневої демонстрації 1924 р., а також пам'ятник І.Франку. Старий неупорядкований (як в більшості містечок, окрім, хіба що, Скали-Подільської) єврейський цвинтар (не була, не бачила).

Тут працює філіал Коломийської фабрики художніх виробів.

А тепер про те, про що і не знала донедавна, а дізналася завляки своїй манії відшукувати антикварні поштівки не лише на московських блошиних ринках, а й у польському інеті: ще на початку ХХ століття в Заболотові стояв замок. У руїнах, правда, як і більшість наших твердинь за Австрії, але - стояв. На серії світлин, зроблених під час одного з ринкових днів 1915р. добре видно не лише колоритних покутян у народному вбранні та пейсатих синів Авраама та Ісаака, а й розвалини могутньої споруди над ринком. Проте, дивіться на все самі. На жаль, жодної згадки про цей замок я ніде не знайшла, тому була б дуже вдячна за будь-яку інформацію про нього.

...Через кілька років після появи архівних видів Заболотова мені подзвонили з місцевої газети. Кажуть, самі шоковані, але про замок ніц не чули, а одна з кам'яниць на старому фото все ще існує. Ттак що все може бути - можливо, просто хтось необізнаний підписав фотографію на свій розсуд...