English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Великі Загайці
Дерев'яна церква (XVIII ст.) у Великих Загайцях. Фото від 19 серпня 2010 р.
Дерев'яна церква у Великих Загайцях.
Палац родини Бубрів (Бобрів) у Загайцях. Малюнок Наполеона Орди. З V тому "Дій резиденцій на Кресах..." Романа Афтаназі.
Палац родини Бубрів (Бобрів) у Загайцях. Малюнок Наполеона Орди. З V тому "Дій резиденцій на Кресах..." Романа Афтаназі.

Карта

Координати: 49°59′56″ пн. ш.26°01′03″ сх. д.

 

Так як Великі Загайці притулилися боком до Загайців Малих, а у тих стоїть древня оборонна церква, туристи тут цілком ймовірне, хоча й нечасте явище. Зараз тут що - погана дорога, нечасті автобуси (це якщо мова про інфраструктуру). З цікавинок став, досить мальовничий, у центрі села, - ну і дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (1705, перебудова у 1864 р.) синодально-блакитного типу, типова така для Волині. Там спочатку трішки напружилися від мого фотоапарату, а потім гостинно обдарували купою яблук - і пояснили, звідки напруженість: в околицях багато храмів грабують, хоча тут і немає нічого старовинного чи цінного.

Негусто з пам'ятками? А що поробиш, палацу вже нема. 

А був. Про нього і читаємо у V томі "Дій резиденцій на давніх Кресах речі Посполитої" Романа Афтаназі. У XVI ст. Загайці (тоді ще не Великі і Малі, а просто Загайці) належали родині Боговітинів гербу Корчак. Регіна Ірена Боговітинова після шлюбу з Костянтином Ярмолинським, отримала село у посаг. Правнучка Регіни Ева вийшла заміж за Андрія Блендовського - так Загайці перейшли до Блендовських, а потім і до Скибицьких. Саме від них наприкінці XVIII ст. село купив генерал Каетан Бубр-Піотровський (1760-1831), відомий своїми статками, скупістю і нестримною тягою до судових процесів. Хм, як я його розумію. Його маєток площею у 15 000 морґів успадкував син Теодор (1796-1860), кременецький маршалек. Теж був диваком, дуже гостинним маніяком етикету. Дружина його, Йоанна Моржковська, славилася красою, освіченістю - та фліртом з Красінським та Словацьким. Родина Бубрів перетворила Загайці на один з самих популярних волинських маєтків. Дочка Теодора Людвіка Потоцька передала Загайці своєму молодшому сину Євстафію  (народився до 1850 р. - помер до 1914 р.). Мешкав він переважно у Загайцях, та вів таке гуляще життя, що за кілька років розтринькав весь свій спадок. У 1886 р. в нього навіть коней та вози забрали на аукціон, тож маєток, що сильно зіщулився з часом і включав вже лише Загайці, Євстафій продав Олександру Дровановському. Той у 1913 р. продав садибу Адаму Камєньському. У Першу світову комплекс досить сильно постраждав.

В 1921 р. претензії на Загайці висловила державна казна. Камєнський сяк-так пробував підтримувати зруйновані маєтності, та виходило не дуже. Процес тривав до 1933 р., держава виграла. В палаці розмістилися військові. Саме вони і донищили споруду, збиваючи ліпнину. переробляючи колишні салони на житлові кімнати або склади. Двері і паркет пішли дровами у грубки. Бідний Адам Камєньський намагався залучити Товариство охорони пам'яток - безрезультатно. Вже напередодні Другої світової Загайці нічим не нагшадували колишню великопанську резиденцію. Закотилося сонце і для флігеля, і для стаєн на 24 арабських скакунів (підлога в боксах була з паркету!), і для каплиці у глибині парку, і для класицистичного будиночка на шість помешкань для музикантів придворного оркестру, і для неоготичної будівлі адміністратора маєтку. 

 

Коли саме було зведено великий класицистичний палац - невідомо. Ймовірно, на початку ХІХ ст. Бубрами. 

У Р.Афтаназі є досить докладний опис помешкань палацу - та чи варто переповідати про всі ці "жовті", "рожеві" та "блакитні" салони, оббиті шовком; мармурові каміни; автографи великих (того ж Красінського, наприклад); велетенську квадратову бальну залу в біло-червоній колористиці; про численні коридорики та повороти, яких старий палац мав чимало; про масивні двері з червоного дерева? Немає того вже давно. Від парку (площею у 38 га) теж майже нічого не лишилося. Та й хутори Ліс, Руда, Степанський, Степ та Монастирищина вже теж пішли у небуття - як і цвинтарна каплиця Марії Магдалини, і цукровня. 

 



Картинки про став
Став - все, що лишилося від маєтку Бубрів у Великих Загайцях.
Вид на палац Бубрів від ставу. Загайці. Малюнок Наполеона Орди
У Хрестовоздвиженській (1864) церкві
Інтер'єр Хрестовоздвиженської (1864) дерев'яної церкви в Великих Загайцях.
Крестовоздвиженский храм в селе Большие Загайцы на Тернопольщине
Wooden church in the village of Velyki Zagaytsi in Ukraine
Палац у Загайцях. План ІІ поверху
Палац у Загайцях. План ІІ поверху
Панорами Великих Загайців
Великі та Малі Загайці на тернопільщині
Краєвиди навколо Великуих Загайців Шумського району
Інструменти на хресті - волинська деталь
Інструменти на хресті - волинська деталь
Палац у 1920-ті
Загайці, палац. Фото 1920-х рр.
Селянська хата у Загайцях
Селянська хата у Загайцях
І про дороги.
Великі Загайці

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник