Успенська церква (1794) в Великій Буді. 23.04.06

	Ще один іконостас навиворіт.

Карта.

Село поруч з Малою Будою. Церква стоїть на підвищенні, не проминете, якщо вирішите сюди завітати.

Що ми тут маємо? Успенську церкву (1794). Як і всі інші храми Герцаївського району - типова представниця українсько-румунської будівельної традиції (де від української є хіба трі-і-ішечки) і нетипова представниця для України загалом.

Зведений храм з цегли, поштукатурений. Четвертий том "Памятников градостроительства и архитектуры УССР" (ст. 348) натякає на давню візантійську будівничу традицію та вплив галицько-волинської школи зодчества. Може бути, я не спеціаліст.

Церква тричастна в плані, з граненою зовні (вплив дерев'яної архітектури) і напівкруглою всередині апсидою і бічними ризалітами. В їх товщу вписані конхи з невисокою монолітною дзвіницею (західний бік) і прибудованим з півдня тамбуром входу. Накритий храм загальним скатним дахом, над яким трішечки виступає четверик нави, що несе високий витончений восьмерик барабану куполу, який поставлений на оригінальну основу у вигляді зірки.

 Стіни гладкі, позбавлені зайвого архітектурного декору - цілком вистачає медальонів з іконами (типова риса мурованих храмів цього регіону).

На подвір'ї помітні залишки давнього цвинтаря.

	Ілюстрації:

Хрест на подвір'ї. Колоритний. Фасад церкви... і її "тил". Вхід до храму.

	На стінах маємо:

Св. Теодора (Федора), донат Бурлаку Петау. Олару Думітру дав гроші на св. Леонору. Ікон є ще безліч, показую лише ці. Є ще така таблиця з старослов'янськими письменами. А поруч - таблиця з румунським написом.