Хоча в гуцульських Шешорах багато будівель з дерева,

місцева церква тут лише згадує, що колись була дерев'яною. Чеканка на блясі і різнокольорова фарба - саме так гуцули познущалися над храмом.

Карта

Координати: 48°20′11″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д.

Санаторій-профілакторій "Шешори"

Населення - близько 1800 чоловік.

Вони все-таки ШЕшори, як і розказував мені колись місцевий гуцул. Я ніколи не була тут на музично-етнографічному фестивалі, який проводився в липні в 2003-2006 рр. (кажуть, місцевий голова сільради був настільки недалеким і нерозумним, що заборонив фест - чим миттєво скористалося село-конкурент Космач. Тепер фестиваль - правда, значно скромнішого масштабу - проходить саме там).

Монумент Івану Франку в центрі Шешор

Більше того - я навіть не бачила ані великого, ані малого Гуків (головна місцева цікавинка - водоспади на бурхливій гірській річці Пістиньці). Висока Великого Гуку - 5 метрів. Ніби й небагато. але, кажуть, вражає. Не те щоб я не хотіла помилуватися дивами природи - я двічі пробувала. Але зимова відлига не сприяє пошукам водоспадів. Обмежилася прослуховуванням їхнього шуму. Таки гудуть, таки гукають. Начебто і назва села походить від шороху, котрий ці водоспади влаштовують. Особливо ретиві ділки від туріндустрії вже повадилися називати Гуки "Сріблястими водоспадами".

Кажуть, Шешори - гірський бальнеологічний курорт вже майже півтора століття. Хм. Дивно. але чому старі польські каталоги "лєчніцами" з початку ХХ століття зрадницьки обходять цей гуцульський закуток своєю увагою? Та й давніх віл у закопанському стилі, вірної ознаки давнього курорту зламу віків, в Шешорах віднайти не вдалося.

Але все-таки Шешори - село стародавнє (перші згадки - з XV століття). Складається витягнуте вздовж траси поселення з безлічі кутів: Демні, Самбір, Царина (там розташований дитячий садок), Заворіттє, Грабівка, Заріччя Велике і Мале, Якобівка, Осередок, Вуглєрка, Межиброди. А які тут краєвиди! На південному заході піднімається хребет Брусний (найвища точка - 960 м над р.м.), на заході - хребти Кормитура або Кармитура (гора Скильч - 916 м) та Кошелювка (гора Лебедин), на сході - хребет Кам'янистий. Окремі вершини поблизу села - Росохата (791), Пасічний (695), Радул (690), Млаки, Кінь. З 1924 р. в Шешорах діє Народний дім. В школі - народний музей.

Місцевий архітектурний мастодонт - колись дерев'яна, а зараз понівечена "поліпшеннями" церква св. Параскеви з 1874 р. До-о-обре нею опікується православна громада села, нічого не скажеш...

В інеті трапляються згадки про існування у селі замчища на місці фортеці XVII ст. Є певні сумніви у мене.

В центрі села. на вул. Шевченко, на насипному кургані - бюст Тараса Григоровича у смушевій шапці. Перший монумент на цьому місці жителі Шешорів встановили на власні кошти ще у 1936 р. Простояв пам'ятник до Другої світової війни. В 1965 р. було встановлено нині існуючий монумент роботи Івана Гончара. У підніжжя кургану - скромний обеліск в пам'ять про антибільшовицьку промову, котру виголосив на відкритті монумента в 1965 р. В'ячеслав Чорновіл.

Скромний пам'ятник Івану Франку біля сільради відкрили 13 серпня 1995 р.

Добиратися сюди не так і важко: до Косова лише 12 км, до Коломиї - трішки менше за 30. З Коломиї кілька разів на день ходять бусики.

	Знову спаскуджена Параскевська церква:

Коли гуцульські храми знову стануть дерев'яними?