English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Переяслав-Хмельницький
Пролітаючи над Переяславом початку ХХ ст.

Пролітаючи над Переяславом початку ХХ ст.


Переяслав-Хмельницький колись

Старий Переяслав. Зараз все так само спокійно і провінційно.


Перша згадка в документах: 907 р.

Населення: 31 100

Телефонний код: 044 67

Карта міста

Сайти про місто: phm.org.ua

Відстань до Києва: 112 км.

 

Камерне, затишне місто-музей. Інакше Переяслав не назовеш: 25 музеїв на тридцятитисячне місто — це вам не жарт. На будь-який смак: від популярного серед туристів скансену (музею народної архтітектури під відкритим небом) — до музею хліба, від музею кобзарського мистецтва — до музею лікарських рослин, від музею історії бджільництва – до музею історії філософії, від скульптурно-портретної галереї, відкритої в літаку ТУ-114 (!) — до діорами «Битва за Дніпро восени 1943 р.».

Всі музеї входять до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», на чиїй території експонується 381 археологічна, побутова та історична пам’ятка українського народу.

Після таких цифр дивним здається епітет «промисловий» по відношенню до міста — але й він буде вірним: в місті гарно розвинута легка промисловість. А ще це студентське місто: кожен шостий житель Переяслава — студент Державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди.

 

Така вже доля в Переяслава: бути в центрі і України, і української історії — ще з 907 року, коли поселення біля витоку річок Трубежа і Альти згадує договір князя Олега з Візантією. Інший правитель Русі, Володимир Великий, заложив тут фортецю для захисту південних рубежів своєї держави від ординців. Тут навіть містилася митрополича резиденція, аж поки в Києві не побудували Софійський собор! Дивна штука історія: з столиці Переяславського князівства в Х столітті — до райцентру в ХХІ ст. Може, і далі Переяслав мав би цілком столичні амбіції, коли б не татарська навала в 1239р., котра зруйнувала місто. Переяслав все одно піднявся з колін, відродився, хоча вже й не столичним містом. Але — історичним і доленосним!

 

Тут жив Григорій Сковорода. Тут Тарас Шевченко написав свій «Заповіт». Тут народилися Шолом Алейхем, етнограф Павло Чубинський, архітектор Володимир Заболотний. В часи національно-визвольної війни 1648-1657 рр. Переяслав, центр великого Переяславського козачого полку, відігравав роль дипломатичного центра держави, куди приїжджали польські, татарські, угорські та турецькі посли. Саме тут 8 січня 1654 р. Богдан Хмельницький на великій козацькій раді підписав Переяславську угоду з Московським царством. Внаслідок угоди Лівобережна Україна поступово підпала під владу Росії. Знову в Переяславі вирішувалася доля України — і сучасна, і майбутня...

 

Зараз сюди залюбки приїжджають кияни та жителі Чернігова, туристи з інших міст, щоб побачити Знесенський монастир, зведений на гроші Івана Мазепи, подивуватися масштабності зруйнованої татарами Спаської церкви-усипальні (зараз на її місці відкрито археологічний музей), дізнатися, що колись на території замку стояв єдиний на Русі прототип античних терм, зведений єпископом Єфремом, прочитати напис на особистій шаблі Хмельницького, яку йому подарував король Польщі Ян Казимір: «Що виграв під Зборовим, втратив під Берестечком». І, звичайно ж, прогулятися скансеном. Ось де можна одночасно і відпочити, і поглибити знання з історії краю: тут експонуються колекція вітряків XVIII-ХІХ ст., залишки будівель Х –ХІ ст., хати столяра, ткача, попа, коваля тощо. Демонструється й найдавніше в Європі людське житло мисливців на мамонтів (його вік — 15 000 років!), перенесене в Переяслав з села Добранічівка в 1952 р.

 



Покровська церква в давньому Переяславі

Покровська церква



Площа Хмельницького в Переяславі

Площа Б.Хмельницького в 1954 р.


Пам'ятник в Переяславі.

Пам'ятник


Скарби переяславських музеїв
Pereyaslav-Khmelnytsky


Скарби переяславських музеїв


В скансені

В скансені

Земство в Переяславі

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник