English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Мамаївці
3 травня 2006 року. Гарний мурований храм - ймовірно авторства архітектора та археолога Карла Ромсторфера.
Мамаївці, Mămăeşti, Cozmeni. Гарний мурований храм - ймовірно авторства архітектора та археолога Карла Ромсторфера.

Координати: 48°21′01″ пн. ш.25°49′32″ сх. д.

Понад 5,5 тис. жителів

Карта

 

Дерев'яна церква св. Івана в Мамаївцях

Церква св. Івана. 7 березня 2007 р.
Церква св. Івана. 7 березня 2007 р.

Розділ з моєї книги про Буковину для видавництва "Грані-Т".

  

...В Мамаївцях, відомих з 1580 р. (6 т.ж.), за 10 кілометрів від Чернівців, неподалік відносно нового муровано храму Івана Хрестителя стоїть при дорозі його тезка - дерев’яна церква св. Івана Хрестителя (кінець XVIII ст., 1863-1864). Нечастий випадок для цих місць: храм не весь оббитий бляхою, а лише його дах. Хоча зрозуміти, навіщо стіни церкви пофарбовані на зелено, теж непросто. UPD: кілька років тому (2015-2016) церкві повернули її первісний колір - колір деревини. 

Дерев'яних храмів у Мамаївцях колись було два: ось цей, Іванівський, на куті Старі Мамаївці, - та Покровська церква з 1773 р. (за іншими даними, з 1733 р.) у Нових Мамаївцях. Друга до нашого часу не збереглася. Згоріла у 1944 р. 

Хори старенької церкви Івана Хрестителя стали першими підмостками великого українського співака, головного режисеру Національного академічного театру опери та балету України ім Т.Г.Шевченка, Героя України Дмитра Гнатюка, чиї «Пісню про рушник», «Ясени» та «Два кольори» більшість українців пам’ятає ще з дитинства. Саме тут Дмитро вчив нотну грамоту, вчився співати. Займався з майбутнім співаком мамаївський священик, який любив музику і грав на скрипці. 

 

В селі з такою звучною назвою не може не бути легенд про походження слова «Мамаївці». За однією версією, той самий хан Мамай дійшов з своєю ордою аж до Пруту і мріяв перетнути Карпати, щоб підкорити собі Західну Європу. Другий переказ значно більш прозаїчний: про немовля, якого з поля спробував віднести в своє гніздо велетенський орел. Перелякане дитинча голосно плакало та кликало: «Мамо, мамо!» Звідси, кажуть, і Мамаївці. Є ще легенди. Наприклад, про галичанку Маманну (?), яка оселилася тут, на Буковині, в одному з монастирів. 

Найбільш реальна версія походження топоніма - від імені місцевого пана Мамаєскула. У XVII ст. документи фіксують назву Mamajoce, у 1660 р. зустрічаються вже Мамєнешти (Маманешти), під 1776 р. згадані Mamajeste. Згодом поруч виросло сільце Нові Мамаївці, тож старіша частина поселення стала Старими Мамаївцями. 

 Село населене українцями, і які ж поетичні імена місцеві жителі дають дочкам! Калини, Фіалки, Зірки. На межі ХІХ-ХХ ст. багато місцевих жителів поїхали шукати кращої долі в Америку - і тепер там теж є Мамаївці. Поруч з Лужанами, як в Україні. :о)

Ймовірно, гарний мурований "смугастий" храм у центрі села, поруч зі школою та монументом загиблим у Другій світовій війні, був споруджений на початку ХХ століття відомим чернівецьким архітектором австрійського походження Карлом Ромсторфером. 

В радянську епоху, з 1946 до 1991 рр., з Старих і Нових Мамаївців (яких ще часом називали Верхніми та Нижніми Мамаївцями) зробили відповідно Старосілля і Новосілку, а вже в 1991 р. ці населені пункти об’єднали під єдиною назвою Мамаївці. А ще село увійшло у... театральну історію Австрії: кілька років тому віденський театр «Драхенгассе» поставив спектакль «Подорож у Старі Мамаївці» (режисер Олександр Кукелка). В багатому — а це помітно — селі є чотири рсторани, кілька готелів, один з яких експлуатує назву поселення: «У козака Мамая».

 



Покровська церква (1773) в Нових Мамаївцях не збереглася
Покровська церква (1773) в Нових Мамаївцях не збереглася. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).
Дзвіниця Покровської церкви в Нових Мамаївцях. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).
Симпатичний храм зламу ХІХ-ХХ ст.
Симпатичний храм зламу ХІХ-ХХ ст.
Церква Івана Хрестителя
Церква Івана з дзвіницею. Мамаївці
Мамаївці, церква. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).
Дерев'яна церква Івана Хрестителя в Мамаївцях у квытні 2015 р.
Дзвіниця була такою.
Дзвіниця церкви в Старих Мамаївцях. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).
Іванівська церква, серпень-2009.
Mămăeşti, Cozmeni
Новий православний храм поруч з Іванівською церквою.
Новий православний храм поруч з Іванівською церквою.
Він же в серпні 2009 р.
Мамаївці, Буковина, церква.
Мозаїка радянських часів.
Мозаїка радянських часів.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник