English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Курівка
Досить скромний садибний будинок Тита (Титуса) Мнішека в Курівці зведений у 1870 р.

Досить скромний садибний будинок Тита (Титуса) Мнішека в Курівці зведений у 1870 р.


Старий млин в селі Курівка Городоцького району Хмельниччини

А найстаріша споруда села - закинутий млин трохи нижче маєтку.


Карта

Координати: 49°19′36″ пн. ш. 26°15′44″ сх. д.

Біля 300 жителів. Село міцно приросло до сусідніх Бубнівки і Жаглівки - не відділити.

 

Коли зустрічаєш СПРАВЖНІХ сільських інтелігентів, це свято, ні, чесно. Занадто багато сіл в моєму подорожньому житті були насупленими, підозріло-набурмосеними, непривітними до фотоапарату. "А шо це ви знімаєте? А навіщо? А хто вам дозволив? До кого ви приїхали?" - довгий час я вважала всі ці істеричні викрики прикладом якоїсь жахливої відсталості селян (фотографію винайшли в середині ХІХ століття - а вони й у ХХІ на фотики реагують нервово - десь так думала). Потім зрозуміла: справа не у відсталості, справа в клановості. Тейпи - вони не лише на Кавказі по аулах. Чужий, незнайомий, що ходить по рідній землі (нехай замість меча у нього кенон) - небезпека для не надто розвинутих. Звідси і ця ревна оборона території: ні клаптика ворогу, ні фотографії.

Хоча я якраз не про них, а про чудових і інтелігентних. 

 

Курівка. Понівечений часом монумент на звільнення від кріпацтва в 1861 р.
І знову помилка - як і в Розтоках на Путильщині.

Понівечений часом монумент на звільнення від кріпацтва в 1861 р.

В Курівці мені відразу пощастило на людей. Від першої ж бабусі, яка пояснила мені дорогу до колишнього маєтку, а нинішньої церкви - до продавщиці у місцевому сільпо. І, звичайно ж, моє щастя - я таки поговорила з колишнім директором Куровецької школи, а зараз секретарем сільради, літописцем і автором статей про Курівку Петром Федоровичем Возняком-Ковальчуком. Більша частина інформації далі - зі слів цього ревного дослідника історії Курівки і її маєтку.

А Петро Федорович, до речі, навіть не подоляк - він з Волині, з Великих Межирічів родом. 

 

Отже, що маємо в Курівці. 

Колись в сусідній Жаглівці стояв великий маєток Сигізмунда Мнішека. Для свого сина Тита (поляки кажуть Титуса) пан зводить невеличкий особняк і в Курівці. Так вже склалося: на місці жаглівського маєтку зараз будинок культури, там навіть фундаментів старих не лишилося, а в Курівці споруда стоїть, працює школою - і, як запевняють місцеві, простоїть ще не один десяток років. Зараз, щоправда, залишилася лише початкова школа (старші діти навчалися в сильно перебудованій конюшні напроти палацику. Ну як перебудованій - до будівлі в радянські роки просто добудували довге одноповерхове крило). 

Колись палацик мав гарний балкон - зараз від нього лише основа. Дах з квадратової черепиці замінили на шиферний. Ніяких інтер'єрних красот не збереглося, проте є дещо інше, може, й не красиве - але цікаве і незвичне.

Свого часу школа отримала наказ влаштувати для дітей теплий туалет в самій споруді. Думали-гадали - і вирішили пристосувати для таких цілей комірчину, в якій зберігалися музичні інструменти місцевого оркестру. Взялися до роботи - і раптово віднайшли... панський туалет. Саме там він і був у ХІХ ст. Злив викладений цеглою і так охайно і гарно зороблений, що слугує й дотепер. Так як каналізації у маєтку не було, панська вбиральня змивалася, ймовірно, відрами абощо. 

На пагорбі на території школи - радянських часів скульптура: жінка і піонер. Колись дітей було двоє - відбили одного. Скульптурна група переселилася під школу не так і давно. Курівка в міжвоєнний час була селом прикордонним. біля Збруча була застава. Коли Західна Україна приєдналася до УСРС, в заставі вже потреби не було - там облаштували дитячий будинок (зараз там, якщо не помиляюся, приватне житло). Саме біля нього і жили скульптури до останнього часу. 

 

Через Курівку тече річка-невеличка  - Ушука (оце назва, еге ж?), притока Збруча. Петро Федорович відшукав у архівних джерелах, що потічок колись називали Бугайкою або Водушукай. Трансформація і відсікання зайвих складів: Водушукай. Цікава версія. 

Хоча і в Курівці, і в Жаглівці жили пани-католики, своїх костелів у селах не було: віруючі змушені були добиратися на служби аж у Сатанів. А Курівка ж була чимала: близько 600 жителів на кінець ХІХ ст. 

Власники у Курівки часто змінювалися - звикла історія. Село належало Одровонжам, потім Косткам. Дочка сандомирського воєводи Яна Костка Анна вийшла заміж за Ієроніма Сєнявського - так Курівка потрапила до цього могутнього роду. Потім були Стадницькі і Кроковські, останньою господаркою, яку згадує польський "Словник географічний королівства Польського" (том IV, 1883 р.), є Евеліна з Кроковських Мнішек. Трохи якісь розбіжності в датах і господарях: де ж той Сигізмунд Мнішек з сином Титом? 

 

Біля покинутого будинку, в якому колись мешкав священик Квартирович, стоять рештки пам'ятного хреста, встановленого на честь відміни кріпосництва у 1861 р. Як і в Розтоках на Путильщині, на монументі допущена помилка - але писар її виправив. :о).

 



Мозаїчна зупинка в селі Курівка Kurivka

Зупинка натякає


До Курівки - кілька км від траси

До Курівки - кілька км від траси

Советские статуи в селе Куровка Хмельницкой области
Soviet monument in the village of Kurivka in Ukraine

Їх було троє, вони жили біля дитячого будинку


Перебудовані конюшні працювали школою

Перебудовані конюшні працювали школою


Manor house in the village of Kurivka  Kurówka
На стіні палацику - термометр

На стіні палацику - термометр




Колгоспна брама (1955)


Пам'ятник волі

Пам'ятник волі


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник