2 листопада 2008 р. Катерининська церква в Чернігові

Архівне фото з фондів ІІМК РАН, Санкт-Петербург, Росія, надане Андрієм Чекмарьовим.

	Лекція з фізики під куполом храму.

Чесно - я навіть не знаю, як почати писати про Катерининську церкву (1715) в Чернігові. Просто сказати, що храм в стилі козацького бароко, один з "центрових" у місті, є п'ятиглавим, хрестовим в плані та зведеним з цегли, що збудований він на кошти Якова Лизогуба, що сильно постраждав від пожежі в 1837 р., що з 1979 р. там розміщався Музей народно-декоративних мистецтв Чернігівщини - смішно. Після того, що я там бачила, обмежитися такими не дуже цікавими фактами НЕМОЖЛИВО.

Згадати про справжню війну, котру оголосив цій прекрасній церкві московський патріархат, теж треба, але думаю, та війна - шумовиння, накип історії, він зійде, залишивши лиш бруд (принаймні, численні написи "Геть московську церкву" на парканах Чернігова - вже сякий-такий, може, не надто естетичний та занадто хуліганистий, але все-таки знак). Церква й справді тримає облогу: біля високих мурованих стін - військовий намет (он, його видно на фото вгорі), обклеєний дешевими агітками про неканонічність УПЦ КП. Їх, в наметі, зрозуміти можна: хто ж хоче втрачати чергову сферу впливу? Але храм настільки вище за намет, він настільки СОЛІДНІШЕ - намет програє все одно.

Якось це навіть комічно: долю храму вирішував... Вищий апеляційний суд України. В травні 2008 р. нарешті було поставлено крапку в цій справі - а справа виявилася довготривалою, адже голова Чернігівської ОДА Микола Лаврик передав козацький храм козацькій громаді УПЦ Київського патріархату ще в 2006 році. Відразу по прийняттю рішення намети з-під храму мали б прибрати, та чомусь не прибрали. Знаків питань тут можна ставити безліч: скажімо, куди пропали експонати музею, які були заблоковані москвофілами? Хто відповість за їх нищення?

Але розказати я все-таки хочу не про це. А про _диво_.

Отже, після кількагодинного блукання Черніговим, вже незадовго до від'їзду, я зайшла в Катерининську церкву. Білі стіни (а козацькі церкви ніколи й не були розмальованими). Високий купол. Майже саморобний іконостас - з того, що вдалося врятувати з музейних експонатів. Блукаю, щось фотографую - аж тут підходить симпатичний чоловік і питає, чи не хочу я піднятися до куполів церкви.

Вгадайте з трьох разів, чи я хотіла :о).

Це вже потім я зрозуміла, що потрапити на ці сходи до неба змогла завдяки голові козацької православної громади Андрію Лісовому. А тоді - я просто піднялася на хори. Праворуч в стіні - чорні невисокі двері. Мене ведуть туди, куди потрапити й не мріяла. Те, що ця подорож принесе дива, я ще не знаю: ну куполи й куполи, я схоже бачила й у Топорівцях на Буковині, і в нашій фортеці... Пан Андрій показує на один з куполів: що ви бачите? Що-що... Та нічого я не бачу. Підсліпкувата й на сонці, в темряві я тим більш безпорадна. А там що бачите? Знову нічого. Ох. Мені справді ЩОСЬ показують. Я справді щиро стараюся побачити те ЩОСЬ - але не бачу.

І лише коли очі звикли до темряви, я зрозуміла, що ж було переді мною весь цей час. :о)

Барочні куполи храму (з металу?) видаються досить новими (і є такими - адже відомо, що дах храму-музею протікав, отже, був іншим), але подекуди в них трапляються маленькі дірочки.

Далі фізикам і фотографам можна не пояснювати, правда? :о) Темне-темне приміщення. П'ять мурованих куполів. І крихітні тунелі для світла. Ідеальна камера обскура! На куполах відтворюються куполи ж - сусідні і перевернуті. На деяких видно одну копулу, на деяких - відразу дві. Шкода, сонце було вередливим того дня. Шкода, що й фотоапарат був вередливим - навіть з загнанною в плюс експозицією, навіть на найвищому ISO... Показати побачене вам я не зможу - але я його бачила, і це було... Ех, сюди б школярів на уроках фізики водити!

Знаєте, пам'ять штука нетривка, і інші чернігівські храми можуть зтертися з часом. Та Катерининська церква не зітреться. з таким-то імпринтингом - ніколи!

	Березень-2010: і що?

Ганьбу Чернігова, т.зв. "походний храм" біля підніжжя Катерининської церкви пообіцяли прибрати ще в березні 2010 року. Касаційну скаргу Чернігівської єпархії УПЦ МП Верховний Суд України відхилив ще 10 лютого 2010 року й залишив без змін рішення Деснянського районного суду Чернігова від 4 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 жовтня 2009 року, за якими зобов’язано управління Чернігівської єпархії УПЦ МП знести намети, встановлені поруч із Катерининською церквою. Ухвала Верховного суду України оскарженню не підлягає. Ліквідувати намети мали до 9.03.10, але це чомусь не було виконано. Чернігівці втомлені "туристами" з намету-церкви: вони регулярно проклинали молодят, що брали шлюб у Катерининській церкві, ображали тих, хто в неї заходив, нав’язливо чіплялися з «проповідями» до туристичних груп.

В травні 2010 року біля церкви все так само стояли табором московсько-православнуті.