English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Старе Село
Замок у Старому Селі, наймасштабніша колись твердиня Руського воєводства, з квадрокоптера. 26 грудня 2020 р.
Замок у Старому Селі з квадрокоптера. 26 грудня 2020 р.
Фотографували залізничну станцію "Старе Село", а у кадр потрапили і селяни, і замок. Це найперша його фотографія в історії. 1868 рік.
Старе Село у 1868 р.
Старосільський замок на початку ХХ ст. Фото з lPolona.pl
Старосільський замок на початку ХХ ст. Фото з Polona.pl

Моя стаття про замок в Старому Селі в журналі "Карпати".

Карта

 

Це буває так: за вікном потягу або електрички тягнуться залишки Львова, за ними пропливають ще село чи два, люди у вагоні вже всілися і тепер детально аналізують політичну ситуацію в країні або способи боротьби з колорадським жуком. Аж раптом білий шум їх розмов змінюється хвилинною тишею. Погляди спрямовані у вікно, за яким — в кількох метрах від колії, зовсім поруч — повільно з’являються старезні фортечні стіни.

Це Старе Село. Воно дійсно старе, а ще в ньому є замок. Нехай сусіди по купе, проводивши поглядами руїну, знову починають бідкатися цінам на цукор, ми вийдемо до зруйнованої станції і направимося до замку. Справді варто.

Як то було до замку

1890р. Малюнок М. Ковальчика
1890р. Малюнок М. Ковальчика

Серед сотен старих сіл в Україні знайдеться й з півдесятка Старих Сіл. Те, що знаходиться в Пустомитівському районі Львівщини, кілометрах в 18 від обласного центру, на доказ своєї старовини може пред’явити впливову „метрику”: замок.

На фоні інших фортець туристської „Золотої Підкови” місцева твердиня виглядає попелюшкою серед причепурених сестер з Олеська, Золочева чи навіть Підгірців з їх перманентним ремонтом. Хоча п’ятикутний старосільський замок — найбільший у Львівщині. І історія в нього давня.

 На захід від Старого Села розташоване сільце Черепин. Якщо вірити краєзнавцю ХІХ ст. Антонію Шнайдеру, колись села Старе Село, Черепин та Давидів складали древнє місто Черепів чи Черепинськ. Ще в часи Київської Русі Черепів розколовся на кілька громад: Давидів (на честь онука Ярослава Мудрого, князя Давида Ігоревича із Звенигородської лінії, що увійшов у історію головним чином як кат-осліпитель князя Василька Теребовлянського), Черепин, можливо, ще Пліхів — і Старе Село. Назва поселення неначе намагається підказати: саме ця частина древнього міста була його основою, ядром. Безоглядно повірити версії А. Шнайдера, викладеній в його праці „Енциклопедія краєзнавства Галичини” („Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi", Lwów, 1868-1874) заважає повна відсутність документальних згадок про Старе Село в літописах тієї доби — сам дослідник користувався джерелами, які не зберіглися до наших днів.

Зі збережених документів відомо, що в 1401 р. південно-східну частину давнього міста, Черепинку, король Владислав Ягайло дарував у володіння Завішу Чорному з Гарбової (герб Сулима). Згодом ці землі дістаються його синові Янові, який у 1448 р. переселює сюди сім’ї з своїх інших маєтків і називає цю частину Черепина Гарбовим, хоча люди звали її Старим Селом.

А ось вже 1454 року хроніки зафіксували призначення дотації для старосільського костелу вельможею Яном Завішею. З грамоти дізнаємося, що основним джерелом прибутків місцевого ксьондза мала служити корчма. Ян також призвав в Старе Село багато польських родин з своїх сіл. В якості приданого село дісталося чоловіку Барбари Завіши - Станіславу Тенчинському, а після його смерті - другому чоловіку Барбари, великому гетьману коронному Яну Амону Тарновському (помер в 1561 р.). Він віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії (померла в 1570), нареченій князя Василя-Костянтина Острозького. Вже в той час в селі була церква Усічення голови св. Івана. Онука князя, Єфросина, одружилась з князем Олександром Заславським, який і отримав титул князя Острозького.

Татари Старе Село, що лежало при Волоському шляху, під час своїх набігів не обминали — перший з зафіксованих стався в 1498 році. Поруч добре укріплені Львів і Звенигород, але поки туди доберешся... Потрібен був замок.

Горе з розуму по-старосільськи

Таким я сфотографувала замок в травні 2006 р.
Таким я сфотографувала замок в травні 2006 р.

Замком зайнявся син князя Заславського, Владислав Домінік, герой „ПотопуГенріка Сєнкєвіча, — і сталося це в 1642 році (за версією Антоні Шнайдера). Правда, інший краєзнавець — В. Лозинський — називав іншу дату: 1654 рік. Польські джерела вказують, що замок тут і взагалі був з часів Яна Завіші, а князь Заславський і Острозький просто замінив дерево на каміння та цеглу. Встановити, яка з версій правдива, зараз майже неможливо — як і довести правдивість легенди про зведення замку, яка принагідно пояснює, чому стіни з ламаними іклами башт дожили аж до ХХІ століття.

Отже, за давнім звичаєм в будівельний розчин при зведенні старосільського замку додавали яйця і молоко — цемента тоді не було, а такий органічний „клей”, як жовток, тримає не гірше „Моменту”. Один з шляхтичів міста за свої провини був засуджений на смертну кару. Та можновладці дали небораку ще один шанс: зможе привезти віз (інші версії легенди кажуть: два вози) яєць для будівництва, та так, щоб жодне не розбилося — подумають ще судді, чи варто його голову від тіла відділяти. Розіб’є хоч яйце — то... Ну, він і так знає, що тоді буде.

Шляхтич єдиний шанс вижити втрачати не хотів. Яйця всі привіз цілими. Бо вареними. Люди замислились, що з хитруном робити — і таки вирішили стратити: жеби не був такий мудрий.

Хроніка поразок та перемог

Старе Село, травень-2006

Ледь встигли вимурувати стіни, як їх зруйнувала в 1648 р. хвиля козаччини, піднята гетьманом Богданом. Князь, якого Хмельницький дошкульно обізвав „периною”, не був аж таким лентюхом і вже наступного року відновив твердиню. Коли війська Богдана облягали Львів у 1654 році, об’єднана армія козаків та татарів старосільський замок штурмувати не наважилася. Красномовний факт.

І турки, що сараною рухалися в 1672 році від одного замку до іншого, підкоряючи практично всі, обламали зуби об старосільські стіни. За залізничною станцією колись росли дві старі липи — зараз від них лишилися тільки пеньки. Переповідають, що на цьому місті під час облоги 1672 року пострілом із замку було убито турецького ватажка.

Восьмиметровим замковим стінам в два метри завширшки і високим баштам (по 14-16 метрів заввишки) допомагали й мочарі, що оточували форпост з усіх боків, поруч була й гребля. Через рів до замку з південного боку вів звідний міст, а в XVIII ст. Побудували нову в’їздну браму в західній стіні. Вона не збереглася. Як і західна вежа, арсенал — той розібрали на каміння до фундаментів. На найбільшій, триярусній вежі колись було можна побачити герби Огончик (Ogończyk) i Леліва (Leliwa), а також літери WDXOYZWSŁS (Władysław Dominik Xiąże Ostrogski y Zasławski Wojewoda Sandomierski Łucki Starosta).

По периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. З документів XVII століття відомо, що на той час у замку було 8 гармат, 13 моздир, багато рушниць, самопалів та холодної зброї.

Конверсія по-старосільськи: з форпосту — на пивоварню

Колись посередині південно-східної стіни стояла ще одна в'їздна башта, гроші на яку дала Катерина Радзівілл. Їй пощастило найменше з усіх замкових будівель: вона зруйнувалася ще до того, як хоч хтось встиг її описати чи замалювати. Капличка, що стояла біля брами, теж прожила недовго.

Середньовічним довгобудом був і палацовий корпус: його так жоден з господарів до пуття й не довів. Про це свідчить й документ, що описує руїну замку в 1687 р., написаний тогочасним власником Старого Села Миколаєм Стшалковським

Далі було століття вісімнадцяте, коли замки з суворої необхідності перетворювались на артефакти минувщини. Новий власник Старого Села, магнат Адам Миколай Сенявський, відреставрував малопотрібний при новітніх військових конфліктах форпост, посилив гарматами і моздірами та пристосував його під арсенал, який перед наступом шведів перевезли сюди зі Львова. Та вже в 1731 році, коли фортеця потрапила до нових господарів, Чарторийських, вона почала з могутньої амазонки перетворюватись на немічну бабусю. Магнати мешкали в своїх маєтках, Старе Село було для них далеким і нецікавим.

Коли ж Ізабела Чарторийська в 1809 році подарувала замок своїм онукам Потоцьким, старим охоронцем села і взагалі перестали опікуватись: бовваніє серед села, ну і нехай. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був ланцютський ординат Альфред Потоцький.

Замок встиг побувати винокурнею і складами, а ще броварнею. До речі, пиво, розлите в замкових стінах, користувалося попитом. Наприкінці ХІХ століття на подвір’ї фортеці виросли вбогі селянські хатини. Їх рештки розібрали лише кілька років тому.

А що далі?

Фото: І. Хома

З боку залізничної колії замок виглядає монолітом, нехай і пошматованим часом. Це дивно, адже постійні вібрації не можуть піти на користь пам’ятці архітектури.

З південного ж боку — рана великого пролому, фантомні болі веж, які вже не існують: з шести вціліли лише три. А от периметр стін (загальна довжина майже півкілометра, уявляєте?) зберігся практично весь. 

Світлини початку ХХ століття демонструють стан башт на той час: теж, чесно кажучи, жалюгідний, але розкішні аттики стін та різьблені корони веж ще всі на місці. Зараз же треба уважно дивитись під ноги — щоб не зашпортнутися за рештки ренесансного замкового оздоблення, що валяться з верхівок башт в густу траву та чагарі, які окупували подвір’я. Ех, неборака-шляхтичу, може, саме твого воза яєць не вистачило, щоб стіни трималися купи навіть зараз, коли вони, здається, нікому не потрібні.

Нікому — крім циган, що часом розбивають в замку свій табір, та місцевих дітлахів, які із задоволенням приміряють на себе ролі екскурсоводів по одній з найбільших українських твердинь. Це вам не жарти: два гектари території, а ще ж є залишки оборонних земляних валів... Хлопчакам, щоправда, не до статистичних даних: їм цікавіше переповісти легенду про те, як в старосільській дерев’яній церкві св. Миколая (з 1742 року, між іншим) колись чорти танцювали та про те, які скарби зберігалися в замкових пивницях. Зараз туди ходу немає — засипали підземелля від гріха подалі. Фортечною територією ходять кози і пасуться кури. Їх історії про колишні військові подвиги не цікавлять. Як, здається, і чиновників від справ культури. Спроби відновлення замку трапляються регулярно ще з 1970-х років, але завершити справу коштів не вистачає. Сільський голова вже не раз прохав районну адміністрацію виділити кошти хоча б для найняття замкового сторожа.

Увінчана короною східна, найгарніша Князівська башта замку під час святкування ювілею Старого Села перетворилася на... туалет. Символічне місце обрали для дерев’яної хатинки. Які князі, такі в них і трони.

На старих листівках ця ж вежа названа Столовою. Стіл стояв - княжий, в сенсі трон? Може бути.

Зараз, коли замки дозволили віддавати в оренду, продавати та купувати, ситуація для старосільського замку не обіцяє швидко покращитися: в першу чергу „розберуть” замки-палаци, садиби, пристосовані для життя. А велетень посеред села, що проводжає сумними бійницями потяги зі Львова та на Львів, як бездомний пес, так може і лишитися старіти та помирати нікому не потрібним.

 

UPD: у 2021 році у замку з'явилися шанси на реставрацію. Кошти Мінкульт ніби виділив.

Колишній Троїцький костел у Старому Селі

Екс-костел св. Трійці у Старому Селі, вигляд з неба. 26.12.2020
Екс-костел св. Трійці у Старому Селі, вигляд з неба. 26.12.2020

Недалеко від замку, на невеликому пагорбі стоїть колишній костел св. Трійці, а зараз церква Собору Богородиці. Останнім часом будівлю спотворили синьо-жовтою дешевою булатною цибулиною на сигнатурці. Селу подобається, коли отак - негарно і яскраво.

Храм зведений за одним з типових для Австрії часів імператора Йозефа проєктів (їх називали Musterkirche - згадаймо Настасів) з каменю у 1828-1835 рр. Суворість типового проєкту пом'якшили бароковими деталями. досить старомодними на той час. Поставили храм на місці святині-попередниці. Той первісний костел вже був у поганому стані, тож місцеві римо-католики скинулися на нову споруду. Плюс хороший фінансовий внесок зробив тодішній власник місцевого маєтку Альфред Потоцький. Повний тезка фундатора храму, ще один Альфред Потоцький з братом Єжи (Юрієм) замовили для святині у Кракові у 1924 році вітраж за малюнком відомого тодішнього художника Казиміра Сіхульського (Sichulski), розміщений у пресбітерії. Вітраж має бути мегацікавим: богоматір з сином у гуцульському вбранні (!!!). 

В інтер'єрах майже без змін збереглися старі меблі та декор: необарокові вівтарі і амвон-казальня. Може, буде той казковий день, коли вистачить часу зайти всередину і все те побачити. Хотілося б. Розписи, правда, вже сучасні.

Поблизу екс-костелу стоять стара плебанія та органистівка (приміщення, де мешкав органіст).

Бо і дерев'яного місцевого храму св. Миколая я теж ні разу ще не бачила. Ще з місцевих цікавинок - закинутий католицький цвинтар, розташований у півкілометрі на захід від колишнього костелу. Збереглися кам'яні нагдробки шляхтичів Уєйських, Рудницьких та Вибрановських (всі - з ХІХ ст.). Надгробок генерала Романа Вибрановського (1788-1863) було реставровано у 1995 р. на польські кошти.



З потягом біля стін
З потягом біля стін
ХІХ ст. Літографія П. Піллера.
Замок в ХІХ ст. Літографія П. Піллера.
Столова башта на старих поштівках
Столова башта на старих поштівках
Столова башта на старих поштівках
Столова башта на старих поштівках
Старе Село архівне. З колекції пана Слободяна
Старе Село архівне. З колекції пана Слободяна
Старе Село архівне. З колекції пана Слободяна
Старе Село архівне. З колекції пана Слободяна
Старе Село архівне. З колекції пана Слободяна
Та там цілий завод був!
Та там цілий завод був!
Старосільський замок колись
Старосільський замок колись
Маньєристичний аттик вежі
Маньєристичний аттик вежі
Замок і пан
Замок і пан
Старосільський замок з дрона
Старосільський замок з дрона
Старосільський замок з дрона
Старосільський замок з дрона
У 2021 р. замок обіцяють реставрувати (?)
У 2021 р. замок обіцяють реставрувати (?)
Stare Siolo, Zamek
План замку
План старосіського замку, 1890 р.
Костел у плівочні часи
Церква-костел ще у плівочні часи
Фото з Polona.pl
Фото з Polona.pl
На замку напис "Бровар"
На замку напис "Бровар". З Polona.pl
Замкова брама з герсою
Замкова брама з герсою
Башта замку
Башта замку в Старому Селі. з Polona.pl
Башта замку
Башта замку в Старому Селі. з Polona.pl
З вікна електрички. 1.4.2005.
З вікна електрички. 1.4.2005.
З вікна електрички. 1.4.2005.
 

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник